Шведська королівська академія наук відзначила Джона Кларка (John Clarke), Мішеля Деворе (Michel H. Devoret) та Джона Мартініса (John M. Martinis) Нобелівською премією з фізики за дослідження макроскопічного квантового тунелювання та квантових ефектів в електричному колі. 

Ці відкриття заклали основу сучасної квантової електроніки та розвитку квантових комп’ютерів. Дослідження лауреатів також мають застосування у ядерній магнітно-резонансній томографії, мікрохвильовій електроніці та модулях пам’яті в мобільних пристроях та компʼютерах. 

Мартініс має тісний зв’язок із Тайванем: після роботи в Google (2015–2020) він став радником квантової програми Центральної академії (Академії Синіка) та регулярно працює з місцевими командами. За його консультацій академія посилила розробку технологічних процесів виготовлення кубітів, а експерименти, що лягли в основу спільних публікацій, проведено в Тайвані.

Тайванські колеги підкреслюють, що здобутки лауреатів, зроблені ще близько 40 років тому, вперше наочно показали тунелювання й квантування на рівні макросвіту й проклали шлях до еволюції сучасних квантових процесорів.

Академія вже запросила Мартініса читати лекції, та вважає, що його Нобелівська премія — цілком заслужена.