Після затримання Ніколаса Мадуро багато експертів попереджають про ризик «прецеденту» для Китаю. Утім частина вважає, що Пекін і далі «гратиме в довгу».

Удар США по Венесуелі та затримання президента Ніколаса Мадуро навряд чи змінять довгострокову стратегію Пекіна щодо Тайваню, але цей крок може стати прецедентом, на який Китай згодом спробує посилатися, вважають американські дослідники.

У суботу 3 січня у столиці Венесуели Каракасі повідомляли про вибухи. У низці районів, зокрема біля військових об’єктів, фіксували перебої з електрикою. Згодом президент США Дональд Трамп написав у мережі Truth Social, що США затримали Мадуро та його дружину й вивезла їх із країни.

За повідомленнями, обох доправили до Нью-Йорка, де подружжя має постати перед федеральним судом 5 січня. Їм висунули федеральні обвинувачення, пов’язані з наркоторгівлею, а також із ймовірною співпрацею з угрупованнями, які США визначають як терористичні. Мадуро заперечує звинувачення.

Деякі критики ставлять під сумнів законність операції та вказують на можливе порушення адміністрацією Трампа Статуту ООН і суверенітету Венесуели.

Зокрема з різким засудженням виступив Китай. У Пекіні закликали Вашингтон дотримуватися міжнародного права та принципів Статуту ООН.

Своєю чергою член Палати представників США, республіканець Дон Бейкон, назвав рішення Трампа «чудовим для майбутнього венесуельців і регіону», утім він застеріг про ширші наслідки.

Так у дописі в X він написав: «Моє головне занепокоєння зараз у тому, що Росія використає це, щоб виправдати свої незаконні й варварські воєнні дії проти України, або Китай — щоб виправдати вторгнення в Тайвань».

Проте Річард Буш, колишній голова Американського інституту в Тайвані (AIT) — організації, яка виконує роль де-факто посольства США — наголосив, що ситуації Венесуели й Тайваню принципово різні.

Він зазначив, що Сі Цзіньпін має стимули діяти у довгій перспективі, з огляду на те, що контроль Демократичної прогресивної партії (DPP) над президентством після 2028 року «не є гарантований».

Схожої думки дотримується і Бонні Ґлейзер, керівниця Індо-Тихоокеанської програми аналітичного центру The German Marshall Fund.

За словами Ґлейзер: «Китайці грають у довгу, і вони й далі вважають, що міжнародні тенденції сприяють цілям Китаю щодо національного возз’єднання та національного відродження».

Вона додала: «Хоча в майбутньому Сі й може змінити курс, навряд чи він зробить це у відповідь на дії США у Венесуелі».