Ми поспілкувались із Міхаелєм Ґалером під час його візиту на підконтрольний Тайваню мілітаризований острів усього за 3 км від узбережжя КНР. Візит, за його словами, має стати для Пекіна сигналом.

Будь-яка спроба Китаю змінити статус-кво силою матиме серйозні наслідки, зокрема санкції Європейського Союзу, заявив євродепутат Міхаель Ґалер, очільник Групи дружби з Тайванем у Європейському парламенті.

Упродовж 4–9 січня Ґалер очолював делегацію з десяти депутатів Європарламенту в Тайвані. Вони провели низку зустрічей із високопосадовцями, зокрема з президентом Лаєм Цінде.

Поїздка відбулася невдовзі після того, як Народно-визвольна армія Китаю (НВАК) провела навколо Тайваню масштабні навчання з бойовими стрільбами під кодовою назвою «Місія правосуддя - 2025».

У середу, 7 січня, делегація відвідала віддалений архіпелаг Кінмень (Цзіньмень) — контрольовані Тайванем острови, розташовані на віддаленому боці Тайванської протоки, усього за 3 кілометри від узбережжя Китаю.

Rti поспілкувалося з Ґалером в історичному містечку Цзіньчен, де розміщується адміністрація повіту Кінмень.

Так, за словами Ґалера, візит на Кінмень був задуманий як свідомий крок, покликаний стримати ескалацію та будь-які спроби силоміць змінити статус-кво.

«Ми рішуче радимо цього не робити», — сказав він, додавши, що Китай «не має думати, що може легко розпочати війну і знати, чим вона закінчиться. Нехай поглянуть на Росію».

Євродепутат назвав Кінмень «прифронтовим островом», нагадавши про відносно нещодавню воєнну історію острова.

Наприкінці 1950-х років НВАК атакувала острів інтенсивними артилерійськими обстрілами. Так тутешні мешканці жили в умовах жорсткого воєнного стану аж до 1992 року.

«Маємо усвідомлювати, що загроза й досі існує», — зазначив Ґалер. Він назвав присутність його делегації на острові сигналом підтримки миру в протоці. «Зберігайте статус-кво, не вдавайтеся до насильства», — сказав євродепутат, адресуючи своє послання Китаю.

Ґалер засудив нещодавні навчання НВАК з бойовими стрільбами, назвавши їх неспровокованими, невиправданими та «спробою залякати» Тайвань.

Його заяви перегукуються з офіційними формулюваннями, озвученими під час візиту делегації до Тайбея. Тоді сторони наголошували на спільній стурбованості авторитарним тиском і «гібридними» загрозами.

Водночас Ґалер похвалив суспільну стійкість тайванців. Завдяки їй, вважає він, Тайвань «не буде легко залякати».

Також депутат звернув увагу на вразливість підводної комунікаційної інфраструктури — питання, яке набуває дедалі більшої актуальності як для Тайваню, так і для регіону Балтійського моря в Європі.

Минулого тижня в Балтійському морі стались два інциденти з пошкодженням кабелів. Латвійська поліція розслідує пошкодження оптоволоконного кабелю Паланґа-Лієпая на факт можливої диверсії.

«Ми маємо називати це своїми іменами, засуджувати — і разом, де можливо, вчитися одне в одного», — зазначив Ґалер, закликавши до подальшої співпраці між Тайванем і ЄС у захисті підводної комунікаційної інфраструктури.

У Тайвані пошкодження кабелів дедалі частіше обговорюють як стратегію «сірої зони» з боку КНР. При цьому острівні повіти Тайваню — Кінмень і Ляньцзян (о-ви Мацзу) — є особливо вразливими через їхнє віддалене розташування та залежність від підводних кабелів як головних каналів зв’язку з головним островом.

Раніше МЗС Тайваню публічно пов’язувало співпрацю Тайваню та ЄС із безпекою й стійкістю підводних кабелів, називаючи це частиною ширших зусиль із протидії гібридним безпековим загрозам.

Насамкінець Ґалер додав, що Європа має можливість посилювати практичну взаємодію з Тайванем — зокрема у сфері торгівлі та технологій — навіть не маючи формальних дипломатичних відносин.

Це перегукується з заявою президента Лая Цінде під час зустрічі з євродепутатами раніше цього тижня. Тоді Лай назвав Тайвань надійним партнером Європейського союзу у зміцненні демократичних ланцюгів постачання й інших галузей співпраці.