26 червня на спеціальній лекції Інституту соціології Академії Синіка, присвяченій демографічним характеристикам та волі до опору, презентували нове дослідження щодо готовності громадян захищати свою країну. Спираючись на масив даних Всесвітнього дослідження цінностей (World Values Survey) 2018–2022 років, соціологиня Пань Сіньсінь проаналізувала настрої в трьох державах Індо-Тихоокеанського регіону, які стикаються зі спільною зовнішньою загрозою з боку Китаю. 

Тайвань загалом лідирує за рівнем готовності до потенційного збройного спротиву (82%), значно випереджаючи Південну Корею (70%) та Японію (лише 29%). При цьому 88% тайванських громадян віком від 18 до 50 років готові «воювати за країну» у разі зовнішньої агресії.

Аналіз демографічних факторів продемонстрував, що шлюб чи наявність дітей майже не впливає на рішення людей ризикувати життям заради країни. Натомість і в Тайвані, і в Південній Кореї досі глибоко вкорінений суспільний консенсус, що війна — це виключно «чоловіча справа». Водночас готовність до оборони в усіх трьох країнах прогнозовано знижується зі збільшенням віку респондентів.

З огляду на стрімке старіння населення та критично низьку народжуваність у Тайвані, соціологи закликають уряд ламати традиційні гендерні ролі, щоб зберегти мобілізаційний потенціал. Пань Сіньсінь наголошує, що сучасні бойові дії (керування дронами чи аналіз розвідданих) не вимагають виключно фізичної сили, тому держава має створити належні умови для залучення жінок до армії. 

Додатковим явищем, вартим особливої уваги, дослідниця назвала схильність тайванського суспільства до політичної поляризації. Серед прихильників керівної партії ДПП (DPP) воювати готові майже 90%, тоді як серед прихильників Тайванської народної партії (TPP) — близько 50%, а серед виборців Ґоміньдану (KMT) — лише близько 30%.